умлаут
умла́ут
умляут, -а, ч., лінгв.
Уподібнення голосного звука кореня голосному звукові суфікса у германських мовах.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- умлаут — умла́ут іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- умлаут — УМЛА́УТ (УМЛЯ́УТ), у, ч., лінгв. 1. Фонетичне явище зміни артикуляції і тембру голосних а, о, и історично під впливом голосного і (в германських та деяких інших мовах) в наступному складі. 2. Внутрішня рефлексія – вираження граматичних значень за допомогою чередування у корені. Словник української мови у 20 томах