1. Великий тлумачний словник сучасної мови

умлілий

умлі́лий

(вмлілий), -а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до умліти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. умлілий — умлі́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. умлілий — УМЛІ́ЛИЙ (ВМЛІ́ЛИЙ), а, е. Дієпр. акт. до умлі́ти. Умлілий від поту й азарту, .. він зробив удар .. сильно й впевнено (Іван Ле); // у знач. прикм. Наливала [Харитина] у миски умлілий куліш, розіклала хліб на скатертині (І. Цюпа); // умлі́ло, безос. пред. Словник української мови у 20 томах
  3. умлілий — УМЛІ́ЛИЙ (ВМЛІ́ЛИЙ), а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до умлі́ти. Умлілий від поту й азарту, ..він зробив удар.. сильно й впевнено (Ле, В снопі.., 1960, 278); Наливала [Харитина] у миски умлілий куліш, розіклала хліб на скатертині (Цюпа, Грози.., 1961, 260). Словник української мови в 11 томах