упорний
упо́рний
-а, -е, тех. Признач. для упирання в нього, підтримування ним чогось.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- упорний — упо́рний прикметник Орфографічний словник української мови
- упорний — див. упертий Словник синонімів Вусика
- упорний — [упорнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- упорний — (будів.) спираний (людина) впертий, упертий, завзятий, затятий, мерявий, настирний, невпинний, неполегливий, огурний, пенякуватий, тривкий, увера, уверий, див. норовливий це див. сезонний Словник чужослів Павло Штепа
- упорний — УПО́РНИЙ, а, е, техн. Признач. для упирання в нього, підтримування ним чогось. Упорну різьбу застосовують при передачі великих осьових зусиль, як, наприклад, у гвинтових пресах, домкратах (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- упорний — УПО́РНИЙ, а, е, техн. Признач. для упирання в нього, підтримування ним чогось. Упорну різьбу застосовують при передачі великих осьових зусиль, як, наприклад, у гвинтових пресах, домкратах (Допуски.. Словник української мови в 11 томах