упорний

упо́рний

-а, -е, тех. Признач. для упирання в нього, підтримування ним чогось.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упорний — упо́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. упорний — див. упертий Словник синонімів Вусика
  3. упорний — [упорнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. упорний — (будів.) спираний (людина) впертий, упертий, завзятий, затятий, мерявий, настирний, невпинний, неполегливий, огурний, пенякуватий, тривкий, увера, уверий, див. норовливий це див. сезонний Словник чужослів Павло Штепа
  5. упорний — УПО́РНИЙ, а, е, техн. Признач. для упирання в нього, підтримування ним чогось. Упорну різьбу застосовують при передачі великих осьових зусиль, як, наприклад, у гвинтових пресах, домкратах (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  6. упорний — УПО́РНИЙ, а, е, техн. Признач. для упирання в нього, підтримування ним чогось. Упорну різьбу застосовують при передачі великих осьових зусиль, як, наприклад, у гвинтових пресах, домкратах (Допуски.. Словник української мови в 11 томах