упороти
упоро́ти
(впороти), -орю, -ореш, док., розм.
1》 перех. і неперех. Зробити не те, що слід, що бажано, або не так, як треба.
|| неперех. Допустити перебільшення в чомусь.
2》 перех. З'їсти багато, все.
3》 перех. Із силою ударити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- упороти — упоро́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- упороти — див. вдарити; їсти Словник синонімів Вусика
- упороти — УПОРО́ТИ (ВПОРО́ТИ), орю́, о́реш, док., розм. 1. що і без прям. дод. Зробити не те, що слід, що бажано, або не так, як треба. Як зайшли в хату, Сахновський скривив до Матюхи обличчя, сказав незадоволено: – Ти знов, Корнюшо, дурницю, мабуть, якусь впоров?... Словник української мови у 20 томах
- упороти — УПОРО́ТИ (ВПОРО́ТИ), орю́, о́реш, док., розм. 1. перех. і неперех. Зробити не те, що слід, що бажано, або не так, як треба. Як зайшли в хату, Сахновський скривив до Матюхи обличчя, сказав незадоволено: — Ти знов, Корнюшо, дурницю, мабуть, якусь впоров?... Словник української мови в 11 томах
- упороти — Упороти, -рю, -реш гл. Сдѣлать что-либо съ силой; съѣсть много. Сосн. у. батько гарячку впоро́в. Отець поспѣшилъ. Зміев. у. Словник української мови Грінченка