1. Великий тлумачний словник сучасної мови

упрошуватися

упро́шуватися

(впрошуватися), -уюся, -уєшся, недок., упроситися (впроситися), -ошуся, -осишся, док.

Настійно просячи, домагатися чиєї-небудь згоди, дозволу піти, поїхати з ким-небудь, куди-небудь.

|| Просити дозволу залишитися в когось, переночувати десь і т. ін.

|| Просити ввести себе до складу якоїсь групи, загону і т. ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упрошуватися — упро́шуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. упрошуватися — УПРО́ШУВАТИСЯ (ВПРО́ШУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., УПРОСИ́ТИСЯ (ВПРОСИ́ТИСЯ), ошу́ся, о́сишся, док. Настійно просячи, домагатися чиєї-небудь згоди, дозволу піти, поїхати з ким-небудь, куди-небудь. Словник української мови у 20 томах
  3. упрошуватися — УПРО́ШУВАТИСЯ (ВПРО́ШУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., УПРОСИ́ТИСЯ (ВПРОСИ́ТИСЯ), ошу́ся, о́сишся, док. Настійно просячи, домагатися чиєї-небудь згоди, дозволу піти, поїхати з ким-небудь, куди-небудь. Словник української мови в 11 томах