упруг
упру́г
-а, ч., заст.
1》 Міра площі, ділянка землі (дорівнює 1/8 або 1/4 десятини), яку можна зорати однією упряжкою волів.
2》 Міра часу, що дорівнює четвертій частині робочого дня.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- упруг — упру́г іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- упруг — УПРУ́Г, а, ч., заст. 1. Міра площі, ділянка землі (дорівнює ¼ або ⅛ десятини), яку можна зорати однією упряжкою волів. – Вся земля наша, одвіку, бо кожна грудка, кожен упруг политі потом, погноєні кров'ю трудящих (М. Коцюбинський); * Образно. Словник української мови у 20 томах
- упруг — Одиниця виміру землі Словник застарілих та маловживаних слів
- упруг — УПРУ́Г, а, ч., заст. 1. Міра площі, ділянка землі (дорівнює ¼ або ⅛ десятини), яку можна зорати однією упряжкою волів. — Вся земля наша, одвіку, бо кожна грудка, кожен упруг политі потом, погноєні кров’ю трудящих (Коцюб., II, 1955, 72); *Образно. Словник української мови в 11 томах
- упруг — Упруг, -га м. 1) Мѣра поверхности: пространство пахоти, которое можно вспахать за одну упряжку воловъ Заорував послідній упруг толоки. Г. Барв. 332. Годі! — крикне мов опарений, — годі орати! — Як годі?... Словник української мови Грінченка