упруг
УПРУ́Г, а, ч., заст.
1. Міра площі, ділянка землі (дорівнює ¼ або ⅛ десятини), яку можна зорати однією упряжкою волів.
— Вся земля наша, одвіку, бо кожна грудка, кожен упруг политі потом, погноєні кров’ю трудящих (Коцюб., II, 1955, 72);
*Образно. Може викую я з його [слова] До старого плуга Новий леміш і чересло. — І в тяжкі упруги… Може зорю́ переліг той (Шевч., І, 1963, 224).
2. Міра часу, що дорівнює четвертій частині робочого дня.
На (в, о, об) вечі́рньому упру́зі — перед заходом (про сонце).
Як же сонечко вже стало На вечірньому упрузі, Стихли сурми, гомін, крики, Тихо стало скрізь у лузі (Л. Укр., І, 1951, 366);
Кінчився літній день, і сонце на упрузі Вечірньому було (Вороний, Вибр., 1959, 105);
На (в, о, об) тре́тьому упру́зі — після полудня.
Вже так як об третьому упрузі назирне він коненя (Сл. Гр.).
Значення в інших словниках
- упруг — упру́г іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- упруг — УПРУ́Г, а, ч., заст. 1. Міра площі, ділянка землі (дорівнює ¼ або ⅛ десятини), яку можна зорати однією упряжкою волів. – Вся земля наша, одвіку, бо кожна грудка, кожен упруг политі потом, погноєні кров'ю трудящих (М. Коцюбинський); * Образно. Словник української мови у 20 томах
- упруг — Одиниця виміру землі Словник застарілих та маловживаних слів
- упруг — -а, ч., заст. 1》 Міра площі, ділянка землі (дорівнює 1/8 або 1/4 десятини), яку можна зорати однією упряжкою волів. 2》 Міра часу, що дорівнює четвертій частині робочого дня. Великий тлумачний словник сучасної мови
- упруг — Упруг, -га м. 1) Мѣра поверхности: пространство пахоти, которое можно вспахать за одну упряжку воловъ Заорував послідній упруг толоки. Г. Барв. 332. Годі! — крикне мов опарений, — годі орати! — Як годі?... Словник української мови Грінченка