1. Великий тлумачний словник сучасної мови

упрівати

упріва́ти

(впрівати), -аю, -аєш, недок., упріти (впріти), -ію, -ієш, док.

1》 Пітніти, покриватися потом.

2》 Доходити до готовності повільно, на легкому вогні, на жару (про страву).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упрівати — упріва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. упрівати — Пітніти, пріти, укриватися <�обливатися> потом; (в печі) (- страву) умлівати; УПРІТИ, о. нагріти чуба. Словник синонімів Караванського
  3. упрівати — див. потіти; старатися; утомлюватися Словник синонімів Вусика
  4. упрівати — УПРІВА́ТИ (ВПРІВА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УПРІ́ТИ (ВПРІ́ТИ), і́ю, і́єш, док. 1. Пітніти, покриватися потом. Всі дивилися зі співчуттям на писаря, що аж упрівав, читаючи якесь письмо від старости (Л. Словник української мови у 20 томах
  5. упрівати — ВАРИ́ТИСЯ (про їжу — набувати готовності під дією вогню), КИПІ́ТИ, УКИПА́ТИ (ВКИПА́ТИ), МЛІ́ТИ, ПРІ́ТИ, УПРІВА́ТИ (ВПРІВА́ТИ), ПА́РИТИСЯ (на парі, на малому вогні). — Док.: звари́тися, укипі́ти (вкипі́ти), упрі́ти (впрі́ти). Словник синонімів української мови
  6. упрівати — Упріва́ти, -ріва́ю, -ва́єш; упрі́ти, упрі́ю, -рі́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. упрівати — УПРІВА́ТИ (ВПРІВА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УПРІ́ТИ (ВПРІ́ТИ), і́ю, і́єш, док. 1. Пітніти, покриватися потом. Всі дивилися зі співчуттям на писаря, що аж упрівав, читаючи якесь письмо від старости (Март., Тв. Словник української мови в 11 томах