1. Великий тлумачний словник сучасної мови

упрілий

упрі́лий

(впрілий), -а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до упріти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упрілий — упрі́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. упрілий — УПРІ́ЛИЙ (ВПРІ́ЛИЙ), а, е. Дієпр. акт. до упрі́ти. Замфір витер рукавом упріле чоло (М. Коцюбинський); Іноді зсередини [із залу суду] на свіже повітря вилазив упрілий, в розстебнутім кожусі котрийсь із слабогрудих, що вже не міг сидіти більш у духоті (А. Словник української мови у 20 томах
  3. упрілий — УПРІ́ЛИЙ (ВПРІ́ЛИЙ), а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до упрі́ти. Замфір витер рукавом упріле чоло (Коцюб., І, 1955, 189); Іноді зсередини [із залу суду] на свіже повітря вилазив упрілий, в розстебнутім кожусі котрийсь із слабогрудих... Словник української мови в 11 томах