1. Орфографічний словник української мови

упрілий

упрі́лий

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упрілий — УПРІ́ЛИЙ (ВПРІ́ЛИЙ), а, е. Дієпр. акт. до упрі́ти. Замфір витер рукавом упріле чоло (М. Коцюбинський); Іноді зсередини [із залу суду] на свіже повітря вилазив упрілий, в розстебнутім кожусі котрийсь із слабогрудих, що вже не міг сидіти більш у духоті (А. Словник української мови у 20 томах
  2. упрілий — (впрілий), -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до упріти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. упрілий — УПРІ́ЛИЙ (ВПРІ́ЛИЙ), а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до упрі́ти. Замфір витер рукавом упріле чоло (Коцюб., І, 1955, 189); Іноді зсередини [із залу суду] на свіже повітря вилазив упрілий, в розстебнутім кожусі котрийсь із слабогрудих... Словник української мови в 11 томах