1. Великий тлумачний словник сучасної мови

урватися

урва́тися

див. уриватися I.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. урватися — урва́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. урватися — УРВА́ТИСЯ див. урива́тися¹. Словник української мови у 20 томах
  3. урватися — бас урва́вся (увірва́вся) перев. кому і без додатка. 1. Хтось втратив можливість збагачуватися або наживатися на чому-небудь, верховодити ким-небудь. І може, колись так і зробиться, що і їм, Рябченкові з товариством, урветься бас у громаді (Б. Фразеологічний словник української мови
  4. урватися — ВХО́ДИТИ (УХО́ДИТИ), ВВІХО́ДИТИ (УВІХО́ДИТИ) (ідучи, проникати в межі чого-небудь), ЗАХО́ДИТИ, ВСТУПА́ТИ (УСТУПА́ТИ), ПЕРЕСТУПА́ТИ ПОРІ́Г, СТУПА́ТИ розм., ЗАСТУПА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. урватися — УРВА́ТИСЯ див. урива́тися¹. Словник української мови в 11 томах
  6. урватися — I. Уриватися, -ваюся, -єшся сов. в. увірватися и урватися, -рвуся, -вешся, гл. 1) Отрываться, оторваться, вырываться, вырваться, обрываться, оборваться, перерываться, перерваться, прерываться, прерваться. Як ухо ввірветься, то й збан розіб'ється. Ном. Словник української мови Грінченка