урегулювання

урегулюва́ння

(врегулювання), -я, с.

Дія за знач. урегулювати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. урегулювання — урегулюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. урегулювання — [ўреигул'уван':а] = врегулювання -н':а Орфоепічний словник української мови
  3. урегулювання — УРЕГУЛЮВА́ННЯ (ВРЕГУЛЮВА́ННЯ), я, с. Дія за знач. урегулюва́ти. Ми, аж до фатальної години, не вірили, що війна вибухне. Не вірили, бо .. для мирного урегулювання були використані далеко не всі важелі (Б. Словник української мови у 20 томах
  4. урегулювання — УРЕГУЛЮВА́ННЯ (ВРЕГУЛЮВА́ННЯ), я, с. Дія за знач. урегулюва́ти. Зроблено перші кроки в справі обмеження гонки озброєнь. Тривають пошуки шляхів урегулювання існуючих міжнародних конфліктів між державами (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах