1. Великий тлумачний словник сучасної мови

урівноважений

урівнова́жений

(врівноважений), -а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до урівноважити.

|| урівноважено (врівноважено), безос. присудк. сл.

2》 у знач. прикм.Який уміє володіти собою, відзначається витримкою; стриманий (про людину).

|| Який виражає витримку, спокій.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. урівноважений — урівнова́жений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. урівноважений — Збалянсований; (хто) стриманий, витриманий, спокійний; п! ХОЛОДНОКРОВНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. урівноважений — УРІВНОВА́ЖЕНИЙ (ВРІВНОВА́ЖЕНИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. до урівнова́жити. Тачанкові без того не урівноважена пасажирами, жалібно черкалась під Гаркушею об колесо (І. Рябокляч). 2. у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
  4. урівноважений — СТРИ́МАНИЙ (про людину — який уміє володіти собою, відзначається витримкою; про голос, тон тощо — який виражає витримку), ВИ́ТРИМАНИЙ, УРІВНОВА́ЖЕНИЙ (ВРІВНОВА́ЖЕНИЙ), ПОМІРКО́ВАНИЙ, ПОМІ́РНИЙ, МІ́РНИЙ рідше, РІ́ВНИЙ, ЗДЕ́РЖАНИЙ розм. Словник синонімів української мови
  5. урівноважений — Урівнова́жений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. урівноважений — УРІВНОВА́ЖЕНИЙ (ВРІВНОВА́ЖЕНИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до урівнова́жити. Тачанкові без того не урівноважена пасажирами, жалібно черкалась під Гаркушею об колесо (Ряб., Золототисячник, 1948,167). 2. у знач. прикм. Словник української мови в 11 томах