урівноваження
урівнова́ження
(врівноваження), -я, с.
Дія за знач. урівноважити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- урівноваження — урівнова́ження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- урівноваження — УРІВНОВА́ЖЕННЯ (ВРІВНОВА́ЖЕННЯ), я, с. Дія за знач. урівнова́жити. – Таким чином, – говорив І. П. Павлов, – великі півкулі є органом.. Словник української мови у 20 томах
- урівноваження — Урівнова́ження, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- урівноваження — УРІВНОВА́ЖЕННЯ (ВРІВНОВА́ЖЕННЯ), я, с. Дія за знач. урівнова́жити. — Таким чином, — говорив І. П. Павлов, — великі півкулі є органом.., який спеціалізований на те, щоб постійно здійснювати дедалі більш досконале врівноваження організму з зовнішнім середовищем (Шк. гігієна, 1954, 5). Словник української мови в 11 томах