урівноваження

Значення в інших словниках

1. урівноваження — урівнова́ження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. урівноваження — УРІВНОВА́ЖЕННЯ (ВРІВНОВА́ЖЕННЯ), я, с. Дія за знач. урівнова́жити. – Таким чином, – говорив І. П. Павлов, – великі півкулі є органом.. Словник української мови у 20 томах
3. урівноваження — (врівноваження), -я, с. Дія за знач. урівноважити. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. урівноваження — УРІВНОВА́ЖЕННЯ (ВРІВНОВА́ЖЕННЯ), я, с. Дія за знач. урівнова́жити. — Таким чином, — говорив І. П. Павлов, — великі півкулі є органом.., який спеціалізований на те, щоб постійно здійснювати дедалі більш досконале врівноваження організму з зовнішнім середовищем (Шк. гігієна, 1954, 5). Словник української мови в 11 томах