урівноваженість

Значення в інших словниках

1. урівноваженість — урівнова́женість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. урівноваженість — УРІВНОВА́ЖЕНІСТЬ (ВРІВНОВА́ЖЕНІСТЬ), ності, ж. Властивість за знач. урівнова́жений 2. Літня і опасиста вже жінка, вона втратила звичну свою урівноваженість, металась по кухні (П. Словник української мови у 20 томах
3. урівноваженість — (врівноваженість), -ності, ж. Властивість за знач. урівноважений 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
4. урівноваженість — ВИ́ТРИМКА (уміння володіти собою в будь-яких обставинах), ВИ́ТРИМАНІСТЬ, СПО́КІЙ, СТІ́ЙКІСТЬ, ХАРА́КТЕР, ВРІВНОВА́ЖЕНІСТЬ (УРІВНОВА́ЖЕНІСТЬ), САМОВЛАДА́ННЯ, ХОЛОДНОКРО́ВНІСТЬ, ДИСЦИПЛІ́НА, ВИ́ДЕРЖКА рідко, САМОВЛА́ДА рідко. Словник синонімів української мови
5. урівноваженість — УРІВНОВА́ЖЕНІСТЬ (ВРІВНОВА́ЖЕНІСТЬ), ності, ж. Властивість за знач. урівнова́жений 2. Літня і опасиста вже жінка, вона втратила звичну свою урівноваженість, металась по кухні (Кол., Терен.. Словник української мови в 11 томах