1. Великий тлумачний словник сучасної мови

ускладнений

ускла́днений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до ускладнити.

|| ускладнено, безос. присудк. сл.

|| у знач. прикм.Складніший, ніж звичайно, ніж інший.

Ускладнене речення лінгв. — речення, до складу якого входять відокремлені та приєднувальні конструкції, порівняльні звороти, модально-вставні утворення.

2》 До якого додалося ускладнення (у 2 знач.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ускладнений — ускла́днений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. ускладнений — Утруднений, трудний, повний ускладнень, г. скомплікований. Словник синонімів Караванського
  3. ускладнений — УСКЛА́ДНЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до ускладни́ти. Образ у П. Тичини прозорий, ясний, ні в якому разі – не спрощений чи невмисне ускладнений (з наук. літ.); // у знач. прикм. Складніший, ніж звичайно, ніж інший. Словник української мови у 20 томах
  4. ускладнений — Ускла́днений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. ускладнений — УСКЛА́ДНЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до ускладни́ти. Образ у П. Тичини прозорий, ясний, ні в якому разі — не спрощений чи невмисне ускладнений (Рад. літ-во, 7, 1967, 40); // у знач. прикм. Складніший, ніж звичайно, ніж інший. Ускладнені пологи. Словник української мови в 11 томах