усовіщатися

усовіща́тися

(всовіщатися), -аюся, -аєшся, недок., усовіститися (всовіститися), -іщуся, -істишся, док.

Розуміти свою неправоту, хибність поведінки, відчувати докори сумління, каятися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. усовіщатися — усовіща́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. усовіщатися — УСОВІЩА́ТИСЯ (ВСОВІЩА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УСОВІСТИ́ТИСЯ (ВСОВІСТИ́ТИСЯ), іщу́ся, істи́шся, док. Розуміти свою неправоту, хибність поведінки, відчувати докори сумління, каятися. – Ой, синочку мій, усовістися: Кохала я тебе із малості (П. Чубинський). Словник української мови у 20 томах
  3. усовіщатися — УСОВІЩА́ТИСЯ (ВСОВІЩА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УСОВІСТИ́ТИСЯ (ВСОВІСТИ́ТИСЯ), іщу́ся, істи́шся, док. Розуміти свою неправоту, хибність поведінки, відчувати докори сумління, каятися. — Ой, синочку мій, усовістися: Кохала я тебе із малості (Чуб., V, 1874, 874). Словник української мови в 11 томах