усовіщатися
УСОВІЩА́ТИСЯ (ВСОВІЩА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УСОВІСТИ́ТИСЯ (ВСОВІСТИ́ТИСЯ), іщу́ся, істи́шся, док.
Розуміти свою неправоту, хибність поведінки, відчувати докори сумління, каятися.
– Ой, синочку мій, усовістися: Кохала я тебе із малості (П. Чубинський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- усовіщатися — усовіща́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- усовіщатися — (всовіщатися), -аюся, -аєшся, недок., усовіститися (всовіститися), -іщуся, -істишся, док. Розуміти свою неправоту, хибність поведінки, відчувати докори сумління, каятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- усовіщатися — УСОВІЩА́ТИСЯ (ВСОВІЩА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УСОВІСТИ́ТИСЯ (ВСОВІСТИ́ТИСЯ), іщу́ся, істи́шся, док. Розуміти свою неправоту, хибність поведінки, відчувати докори сумління, каятися. — Ой, синочку мій, усовістися: Кохала я тебе із малості (Чуб., V, 1874, 874). Словник української мови в 11 томах