успособлений

Значення в інших словниках

1. успособлений — Успосо́блений: — (до чогось) — має до чогось нахил, охоту [1] — (до чогось) що має до чогось нахил, охоту [X] Словник з творів Івана Франка
2. успособлений — успосо́блений дієприкметник діал. Орфографічний словник української мови
3. успособлений — Успосо́блений. Налаштований, схильний до певного настрою. Сему знов зааплявдував єще з початку стихійно успособлений люд одночасним, як з одної губи, кличем “Сумно!” (Б., 1907, 40, 2) // пол. usposobić — налаштувати, прихилити, привернути до себе; див. іще успособленє. Українська літературна мова на Буковині
4. успособлений — УСПОСО́БЛЕНИЙ, а, е, діал. Настроєний. – Давніше не був ти ніколи проти мене так критично й різко успособлений (О. Кобилянська). Словник української мови у 20 томах
5. успособлений — УСПОСО́БЛЕНИЙ, а, е, діал. Настроєний. — Давніше не був ти ніколи проти мене так критично й різко успособлений (Коб., II, 1956, 348). Словник української мови в 11 томах