1. Великий тлумачний словник сучасної мови

усталювати

уста́лювати

-юю, -юєш, недок., усталити, -лю, -лиш. док., перех.

1》 Робити сталим, без відхилень, змін.

|| Зміцнювати, робити надійнішим.

2》 Формувати що-небудь, надаючи йому чітко окреслених якостей, виразних рис.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. усталювати — уста́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. усталювати — г. устійнювати|ся|, ок. стабілізувати|ся|; (склад чого) встановлювати|ся|; (- традиції) узвичаювати|ся|; (- вдачу) формувати|ся|. Словник синонімів Караванського
  3. усталювати — УСТА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., УСТА́ЛИТИ, лю, лиш, док., що. 1. Робити сталим, без відхилень, змін. Якась тривога чи надмірна цікавість до цієї людини не давала [Саїду] усталити настрою, бодай би оволодіти собою (Іван Ле); // Зміцнювати, робити надійнішим. Словник української мови у 20 томах
  4. усталювати — Уста́лювати, -люю, -люєш; уста́лити, -ста́лю, -ста́лиш, -лять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. усталювати — УСТА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., УСТА́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех. 1. Робити сталим, без відхилень, змін. Якась тривога чи надмірна цікавість до цієї людини не давала [Саїду] усталити настрою, бодай би оволодіти собою (Ле, Міжгір’я, 1953, 334)... Словник української мови в 11 томах