1. Великий тлумачний словник сучасної мови

установлювати

устано́влювати

(встановлювати), -юю, -юєш, установляти (встановляти), -яю, -яєш, недок., установити (встановити), -новлю, -новиш; мн. установлять; док., перех.

1》 Ставити, поміщати десь що-небудь певним чином, підготовляючи до використання.

|| Споруджувати що-небудь на певному місці.

|| Взагалі ставити зручно, надійно.

2》 Організовувати, здійснювати, налагоджувати.

3》 Визначати, розпізнавати за певними ознаками.

|| Відкривати або стверджувати що-небудь, довівши, обґрунтувавши.

4》 Створюючи, утверджувати, узаконювати що-небудь.

|| Уводити в дію, визначати що-небудь якимись заходами.

5》 розм. Те саме, що втуплювати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. установлювати — устано́влювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. установлювати — Ставити, розміщати; (факти) виявляти, г. устійнювати; (опіку) уряджати, (причину) визначати, розпізнавати; (закон фізики) відкривати, формулювати; (зв'язок) знаходити; НАЛАГОДЖУВАТИ, здійснювати; (стосунки) започатковувати, погоджуватися мати... Словник синонімів Караванського
  3. установлювати — (вирібню) устатковувати, устаткувати, поустатковувати, див. оборудувати, раціоналізувати, (лад) наказувати, наказати, понаказувати, див. приказувати, регляментувати, розпоряджатися, (обов'язки) визначувати, визначити, повизначувати, див. Словник чужослів Павло Штепа
  4. установлювати — УСТАНО́ВЛЮВАТИ (ВСТАНО́ВЛЮВАТИ), юю, юєш, УСТАНОВЛЯ́ТИ (ВСТАНОВЛЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., УСТАНОВИ́ТИ (ВСТАНОВИ́ТИ), новлю́, но́виш; мн. устано́влять; док., що. 1. Ставити, поміщати десь що-небудь певним чином, підготовляючи до використання. Словник української мови у 20 томах
  5. установлювати — ВІДКРИВА́ТИ (знаходити, виявляти щось дослідженням, вивченням чого-небудь), РОЗКРИВА́ТИ, УСТАНО́ВЛЮВАТИ (ВСТАНО́ВЛЮВАТИ). — Док.: відкри́ти, розкри́ти, установи́ти (встанови́ти). Словник синонімів української мови
  6. установлювати — УСТАНО́ВЛЮВАТИ (ВСТАНО́ВЛЮВАТИ), юю, юєш, УСТАНОВЛЯ́ТИ (ВСТАНОВЛЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., УСТАНОВИ́ТИ (ВСТАНОВИ́ТИ), новлю́, но́виш; мн. устано́влять; док., перех. 1. Ставити, поміщати десь що-небудь певним чином, підготовляючи до використання. Словник української мови в 11 томах