устояний
усто́яний
(встояний), -а, -е.
1》 Який устоявся (див. устоюватися.)
2》 перен. Який остаточно визначився, сформувався.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- устояний — усто́яний прикметник Орфографічний словник української мови
- устояний — УСТО́ЯНИЙ (ВСТО́ЯНИЙ), а, е. 1. Який устоявся (див. усто́юватися). По лицю, як .. вітерець на встояному ставку, лягли брижі смутку (Іван Ле); Знайомий вібруючий висвист снаряда розітнув вечорове встояне повітря (О. Гончар). 2. перен. Словник української мови у 20 томах
- устояний — Усто́яний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- устояний — УСТО́ЯНИЙ (ВСТО́ЯНИЙ), а, е. 1. Який устоявся ( див. усто́юватися). По лицю, як.. вітерець на встояному ставку, лягли брижі смутку (Ле, Міжгір’я, 1953, 228); Знайомий вібруючий висвист снаряда розітнув вечорове встояне повітря (Гончар, III, 1959, 403). Словник української мови в 11 томах