устрінути
устрі́нути
(встрінути) і устріти (встріти), -іну, -інеш; мин. ч. устрінув, -нула, -нуло і устрів, -ріла, -ріло; док., діал.
Зустріти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- устрінути — устрі́нути дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- устрінути — УСТРІ́НУТИ (ВСТРІ́НУТИ), УСТРІ́ТИ (ВСТРІ́ТИ), і́ну, і́неш; мин. ч. устрі́нув, нула, ло і устрі́в, рі́ла, ло; док., кого, діал. Зустріти. Марина, де не встріне хлопців, до себе на вечорниці закликає (І. Словник української мови у 20 томах
- устрінути — ЗУСТРІ́НУТИ кого (ідучи чи пройшовши куди-небудь, зійтися з кимось, помітити когось), ЗУСТРІ́ТИ, ЗУСТРІ́НУТИСЯ з ким, ЗУСТРІ́ТИСЯ з ким, ПОБА́ЧИТИ, ПОБА́ЧИТИСЯ з ким, СТРІ́НУТИ розм., СТРІ́ТИ розм., СТРІ́НУТИСЯ з ким, розм., СТРІ́ТИСЯ з ким, розм. Словник синонімів української мови
- устрінути — УСТРІ́НУТИ (ВСТРІ́НУТИ) і УСТРІ́ТИ (ВСТРІ́ТИ), і́ну, і́неш; мин. ч. устрі́нув, нула, ло і устрі́в, рі́ла, ло; док., діал. Зустріти. Марина, де не встріне хлопців, до себе на вечорниці закликає (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах