1. Великий тлумачний словник сучасної мови

утихлий

ути́хлий

(втихлий), -а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до утихнути.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. утихлий — ути́хлий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. утихлий — УТИ́ХЛИЙ (ВТИ́ХЛИЙ), а, е. Дієпр. акт. до ути́хнути. Прийде [Катря] до Чайченкової хати, подивиться на двері позачинювані, на втихлий двір, постоїть та й додому вертається... (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
  3. утихлий — УТИ́ХЛИЙ (ВТИ́ХЛИЙ), а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до ути́хнути. Прийде [Катря] до Чайченкової хати, подивиться на двері позачинювані, на втихлий двір, постоїть та й додому вертається… (Вовчок, І, 1955, 218). Словник української мови в 11 томах
  4. утихлий — Утихлий, -а, -е Утихшій, затихшій, объятый покоемъ. Подивиться на двері позачинювані, на втихлий двір, постоїть, та й додому вертається. МВ. ІІ. 139. Словник української мови Грінченка