утихомирювач
утихоми́рювач
(втихомирювач), -а, ч.
Той, хто утихомирює кого-, що-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- утихомирювач — утихоми́рювач іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- утихомирювач — УТИХОМИ́РЮВАЧ (ВТИХОМИ́РЮВАЧ), а, ч. Той, хто утихомирює кого-, що-небудь. – Тільки підійди котрий, щелепу розтрощу! – застеріг їх [панських слуг] .. Шмалько .. Справник зрозумів, що взяти цього відчайдушного рибалку навряд чи пощастить .. Словник української мови у 20 томах
- утихомирювач — УТИХОМИ́РЮВАЧ (ВТИХОМИ́РЮВАЧ), а, ч. Той, хто утихомирює кого-, що-небудь. — Тільки підійди котрий, щелепу розтрощу! — застеріг їх [панських слуг].. Шмалько.. Справник зрозумів, що взяти цього відчайдушного рибалку навряд чи пощастить.. Словник української мови в 11 томах