утомлювати
уто́млювати
(втомлювати), -юю, -юєш і рідко утомляти (втомляти), -яю, -яєш, недок., утомити (втомити), -омлю, -омиш, док., перех.
Доводити до втоми, знесилювати кого-, що-небудь; стомлювати.
|| Викликати почуття невдоволення, досади; набридати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- утомлювати — уто́млювати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- утомлювати — УТО́МЛЮВАТИ (ВТО́МЛЮВАТИ), юю, юєш і рідко УТОМЛЯ́ТИ (ВТОМЛЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., УТОМИ́ТИ (ВТОМИ́ТИ), омлю́, о́миш, док., кого, що. Доводити до втоми, знесилювати кого-, що-небудь; стомлювати. Словник української мови у 20 томах
- утомлювати — СТОМИ́ТИ (довести когось до втоми), УТОМИ́ТИ (ВТОМИ́ТИ), ЗМОРИ́ТИ, ЗАТОМИ́ТИ підсил. розм., ЗАМОРИ́ТИ розм., УМОРИ́ТИ (ВМОРИ́ТИ) розм., НАМОРИ́ТИ розм., ВИ́МОРИТИ розм., УХЕ́КАТИ (ВХЕ́КАТИ) розм., УХО́РКАТИ (ВХО́РКАТИ) діал. Словник синонімів української мови
- утомлювати — УТО́МЛЮВАТИ (ВТО́МЛЮВАТИ), юю, юєш і рідко УТОМЛЯ́ТИ (ВТОМЛЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., УТОМИ́ТИ (ВТОМИ́ТИ), омлю́, о́миш, док., перех. Доводити до втоми, знесилювати кого-, що-небудь; стомлювати. Словник української мови в 11 томах