утрачений
утра́чений
(втрачений), -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до утратити.
|| утрачено (втрачено), безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- утрачений — утра́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- утрачений — [ўтрачеинией] = втрачений м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- утрачений — УТРА́ЧЕНИЙ (ВТРА́ЧЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до утра́тити. Втрачені пригадуються друзі, Цвіт одцвілий, промінь, що погас... (М. Рильський); Тарас .. став перегортати так давно втрачені малюнки (О. Словник української мови у 20 томах
- утрачений — УТРА́ЧЕНИЙ (ВТРА́ЧЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до утра́тити. Втрачені пригадуються друзі, Цвіт одцвілий, промінь, що погас… (Рильський, III, 1961, 312); Тарас.. став перегортати так давно втрачені малюнки (Ільч. Словник української мови в 11 томах