утухати

утуха́ти

(втухати), -ає, недок., утухнути (втухнути), -не, док.

Те саме, що затухати II 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. утухати — утуха́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. утухати — УТУХА́ТИ (ВТУХА́ТИ), а́є, недок., УТУ́ХНУТИ (ВТУ́ХНУТИ), не, док. Те саме, що затуха́ти¹ 1. Коли згодом побачив [Стах], що полум'я почало втухати, відчув, як закалатало схвильоване його серце (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
  3. утухати — ГА́СНУТИ (переставати горіти, світитися), ЗГАСА́ТИ (ІЗГАСА́ТИ), ЗАГАСА́ТИ, ПОГАСА́ТИ, УГАСА́ТИ (ВГАСА́ТИ), ДОГАСА́ТИ, ГАСИ́ТИСЯ, ЗАГА́ШУВАТИСЯ, ТУ́ХНУТИ, ПОТУХА́ТИ, СТУХА́ТИ, ЗАТУХА́ТИ, УТУХА́ТИ (ВТУХА́ТИ), ПРИГАСА́ТИ, ПРИТУХА́ТИ (поступово)... Словник синонімів української мови
  4. утухати — УТУХА́ТИ (ВТУХА́ТИ), а́є, недок., УТУ́ХНУТИ (ВТУ́ХНУТИ), не, док. Те саме, що затуха́ти² 1. Коли згодом побачив [Стах], що полум’я почало втухати, відчув, як закалатало схвильоване його серце (Ле, Україна, 1940, 360). Словник української мови в 11 томах