утішений
уті́шений
(втішений), -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до утішити.
|| утішено (втішено), безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- утішений — уті́шений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- утішений — див. задоволений Словник синонімів Вусика
- утішений — УТІ́ШЕНИЙ (ВТІ́ШЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до уті́шити. [Кай Летіцій:] Панотче гідний, радий я спіткати тебе так несподівано. [Аецій Панса:] І я випадком сим утішений немало (Леся Українка); Уляна Григорівна, втішена доччиною радістю, безтурботно спала (С. Добровольський). Словник української мови у 20 томах
- утішений — УТІ́ШЕНИЙ (ВТІ́ШЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до уті́шити. [Кай Летіцій:] Панотче гідний, радий я спіткати тебе так несподівано. [Аецій Панса:] І я випадком сим утішений немало (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах