учарований
учаро́ваний
(вчарований), -а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до учарувати.
|| учаровано (вчаровано), безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм. Який виражає захоплення.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- учарований — учаро́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- учарований — УЧАРО́ВАНИЙ (ВЧАРО́ВАНИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. до учарува́ти. Учителю, стою перед тобою, Малий, вчарований до німоти (Д. Павличко); Вчарований принадністю й людинолюбством письменника [М. Словник української мови у 20 томах
- учарований — УЧАРО́ВАНИЙ (ВЧАРО́ВАНИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до учарува́ти. Учителю, стою перед тобою, Малий, вчарований до німоти (Павл., Бистрина, 1959, 163); Вчарований принадністю й людинолюбством письменника [М. Словник української мови в 11 томах