учарований
УЧАРО́ВАНИЙ (ВЧАРО́ВАНИЙ), а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до учарува́ти.
Учителю, стою перед тобою, Малий, вчарований до німоти (Павл., Бистрина, 1959, 163);
Вчарований принадністю й людинолюбством письменника [М. Коцюбинського], лікар допізна зачитувався вдома його книгами (Літ. Укр., 9.IV 1968, 4).
2. у знач. прикм. Який виражає захоплення.
Дві-три хвилини знайомства,.. вчарована усмішка у відповідь на твою репліку — і ти вже ніколи не забудеш його (Літ. Укр., 16.IX 1969, 1).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- учарований — учаро́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- учарований — УЧАРО́ВАНИЙ (ВЧАРО́ВАНИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. до учарува́ти. Учителю, стою перед тобою, Малий, вчарований до німоти (Д. Павличко); Вчарований принадністю й людинолюбством письменника [М. Словник української мови у 20 томах
- учарований — (вчарований), -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до учарувати. || учаровано (вчаровано), безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Який виражає захоплення. Великий тлумачний словник сучасної мови