учин
учи́н
(вчин), -у, ч., уроч., заст.
Діяння.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- учин — учи́н іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
- учин — УЧИ́Н (ВЧИН), у, ч., уроч., заст. Діяння. Не словом – ділом ти життя За брата щиро покладала, Йому, як добрая сестра, Усі скарби свого добра Ти без жалю офірувала... І за високий той учин Вінок заробиш ти з тернин! (М. Старицький). Словник української мови у 20 томах
- учин — ДІЯ́ЛЬНІСТЬ (застосування своєї праці, своїх зусиль до чого-небудь, у якійсь галузі), ДІ́Я, А́КЦІЯ книжн., ОПЕРА́ЦІЯ розм., ЧИН уроч., УЧИ́Н (ВЧИН) заст., уроч., ДІ́ЙСТВО заст., ДІ́ЛАННЯ діал.; ПРА́КТИКА (перев. Словник синонімів української мови
- учин — УЧИ́Н (ВЧИН), у, ч., уроч., заст. Діяння. Не словом — ділом ти життя За брата щиро покладала, Йому, як добрая сестра, Усі скарби свого добра Ти без жалю офірувала… І за високий той учин Вінок заробиш ти з тернин! (Стар., Вибр., 1959, 44). Словник української мови в 11 томах