учительський

учи́тельський

(вчительський), -а, -е.

1》 Прикм. до учитель.

|| Власт. учителеві.

|| Який готує учителів.

2》 у знач. ім. учительська, -кої, ж. Кімната для вчителів у школі, училищі.

3》 Повчальний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. учительський — учи́тельський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. учительський — [ўчитеил'с'кией] = вчительський м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  3. учительський — УЧИ́ТЕЛЬСЬКИЙ (ВЧИ́ТЕЛЬСЬКИЙ), а, е. 1. Прикм. до учи́тель. Рада при мені виїхала до Парижа складати іспити з французької мови і літератури, аби мати офіціальний учительський диплом (Леся Українка); Вже який раз питала [мати]... Словник української мови у 20 томах
  4. учительський — ПОВЧА́ЛЬНИЙ (який містить у собі повчання, напучення), НАПУ́ТНІЙ, НАПУ́ТЛИВИЙ, МОРАЛІСТИ́ЧНИЙ, СЕНТЕНЦІ́ЙНИЙ, ДИДАКТИ́ЧНИЙ книжн.; НАСТА́ВНИЦЬКИЙ, УЧИ́ТЕЛЬСЬКИЙ (ВЧИ́ТЕЛЬСЬКИЙ), ДОКТОРА́ЛЬНИЙ книжн., МЕ́НТОРСЬКИЙ книжн. Словник синонімів української мови
  5. учительський — Учи́тельський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. учительський — УЧИ́ТЕЛЬСЬКИЙ (ВЧИ́ТЕЛЬСЬКИЙ), а, е. 1. Прикм. до учи́тель. Рада при мені виїхала до Парижа складати іспити з французької мови і літератури, аби мати офіціальний учительський диплом (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  7. учительський — Учительський, -а, -е Учительскій. Словник української мови Грінченка