учительський
учи́тельський
(вчительський), -а, -е.
1》 Прикм. до учитель.
|| Власт. учителеві.
|| Який готує учителів.
2》 у знач. ім. учительська, -кої, ж. Кімната для вчителів у школі, училищі.
3》 Повчальний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- учительський — учи́тельський прикметник Орфографічний словник української мови
- учительський — [ўчитеил'с'кией] = вчительський м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
- учительський — УЧИ́ТЕЛЬСЬКИЙ (ВЧИ́ТЕЛЬСЬКИЙ), а, е. 1. Прикм. до учи́тель. Рада при мені виїхала до Парижа складати іспити з французької мови і літератури, аби мати офіціальний учительський диплом (Леся Українка); Вже який раз питала [мати]... Словник української мови у 20 томах
- учительський — ПОВЧА́ЛЬНИЙ (який містить у собі повчання, напучення), НАПУ́ТНІЙ, НАПУ́ТЛИВИЙ, МОРАЛІСТИ́ЧНИЙ, СЕНТЕНЦІ́ЙНИЙ, ДИДАКТИ́ЧНИЙ книжн.; НАСТА́ВНИЦЬКИЙ, УЧИ́ТЕЛЬСЬКИЙ (ВЧИ́ТЕЛЬСЬКИЙ), ДОКТОРА́ЛЬНИЙ книжн., МЕ́НТОРСЬКИЙ книжн. Словник синонімів української мови
- учительський — Учи́тельський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- учительський — УЧИ́ТЕЛЬСЬКИЙ (ВЧИ́ТЕЛЬСЬКИЙ), а, е. 1. Прикм. до учи́тель. Рада при мені виїхала до Парижа складати іспити з французької мови і літератури, аби мати офіціальний учительський диплом (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- учительський — Учительський, -а, -е Учительскій. Словник української мови Грінченка