учіння

учі́ння

-я, с., заст.

Навчання.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. учіння — учі́ння іменник середнього роду арх. Орфографічний словник української мови
  2. учіння — УЧІ́ННЯ (ВЧІ́ННЯ), я, с., заст. Навчання. Кому те вчіння не далося взнаки, не одбило змалку в дитини охоти до науки! (І. Нечуй-Левицький); Товаришка моя помалу завела річ про те, що от уже весна, учіння скінчене і час би вже їй їхати додому (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
  3. учіння — Учі́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. учіння — УЧІ́ННЯ, я, с., заст. Навчання. Товаришка моя помалу завела річ про те, що от уже весна, учіння скінчене і час би вже їй їхати додому (Л. Укр., III, 1952, 575). Словник української мови в 11 томах
  5. учіння — Учіння, -ня с. Ученіе. А що я витерпіла з тим учінням! МВ. (О. 1862. III. 36). Словник української мови Грінченка