1. Великий тлумачний словник сучасної мови

ушановувати

ушано́вувати

(вшановувати), -ую, -уєш, недок., ушанувати (вшанувати), -ую, -уєш, док., перех.

1》 Виявляти пошану, повагу до кого-, чого-небудь; поважати.

|| Виявляти пошану, повагу до кого-небудь, влаштовуючи урочисте зібрання (збори, засідання і т. ін.) на його честь.

|| чим і без додатка. Оцінюючи заслуги, нагороджувати кого-небудь чимось на знак пошани, відзначати, обдаровувати чи обирати ватажком, керівником і т. ін. Ушановувати пам'ять.

2》 чим. Своєю увагою, присутністю і т. ін. робити честь кому-небудь.

3》 тільки док., чим і без додатка, розм. Пригостити, почастувати кого-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ушановувати — ушано́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. ушановувати — Складати шану, віддавати належне; (чим) відзначати, нагороджувати; (присутністю) робити честь кому; (гостя) частувати, пригощати. Словник синонімів Караванського
  3. ушановувати — див. славити Словник синонімів Вусика
  4. ушановувати — УШАНО́ВУВАТИ (ВШАНО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., УШАНУВА́ТИ (ВШАНУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., кого, що. 1. Виявляти пошану, повагу до кого-, чого-небудь; поважати. [Семпроній:] Ні. Я ж не кажу зректися християнства. Словник української мови у 20 томах
  5. ушановувати — ВІДЗНАЧА́ТИ (здійснювати певні заходи з приводу якоїсь події, знаменної дати тощо), СВЯТКУВА́ТИ, ВІДЗНА́ЧУВАТИ, ПРОВО́ДИТИ, ВШАНО́ВУВАТИ (УШАНО́ВУВАТИ) кого, ОЗНАМЕНО́ВУВАТИ книжн., СПРАВЛЯ́ТИ розм., ОБХО́ДИТИ діал.; ОКРОПЛЯ́ТИ розм., ОКРО́ПЛЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. ушановувати — УШАНО́ВУВАТИ (ВШАНО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., УШАНУВА́ТИ (ВШАНУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., перех. 1. Виявляти пошану, повагу до кого-, чого-небудь; поважати. [Семпроній:] Ні. Я ж не кажу зректися християнства. Словник української мови в 11 томах