фехтувальник
фехтува́льник
-а, ч.
Той, хто фехтує, хто займається фехтуванням.
|| Спортсмен, що займається фехтуванням.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фехтувальник — фехтува́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- фехтувальник — ФЕХТУВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто фехтує. Кращий фехтувальник війська Потоцького, поручик Манцевич бився на шаблях з Андрієм (З. Тулуб); // Спортсмен, що фехтує. Фехтувальники столиці України завоювали золоті медалі чемпіонів (з газ.); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
- фехтувальник — ФЕХТУВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто фехтує, хто займається фехтуванням. Кращий фехтувальник війська Потоцького, поручик Манцевич бився на шаблях з Андрієм (Тулуб, Людолови, І, 1957, 110); // Спортсмен, що займається фехтуванням. Словник української мови в 11 томах