фирк

виг.

1》 Звуконаслідування, що означає уривчастий глухий звук від польоту чого-небудь.

2》 розм. Уживається як присудок за знач. фиркнути I.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фирк — фирк вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. фирк — ФИРК, виг. 1. Звуконаслідування, що означає уривчастий глухий звук від польоту чого-небудь. 2. розм. Уживається як присудок за знач. фи́ркнути¹. Коли хлопцеві дуже надокучила [коза], розсердився й жбурнув за нею палицею. Словник української мови у 20 томах
  3. фирк — ФИРК, виг. 1. Звуконаслідування, що означає уривчастий глухий звук від польоту чого-небудь. 2. розм. Уживається як присудок за знач. фи́ркнути¹. Словник української мови в 11 томах