фирк
виг.
1》 Звуконаслідування, що означає уривчастий глухий звук від польоту чого-небудь.
2》 розм. Уживається як присудок за знач. фиркнути I.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фирк — фирк вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- фирк — ФИРК, виг. 1. Звуконаслідування, що означає уривчастий глухий звук від польоту чого-небудь. 2. розм. Уживається як присудок за знач. фи́ркнути¹. Коли хлопцеві дуже надокучила [коза], розсердився й жбурнув за нею палицею. Словник української мови у 20 томах
- фирк — ФИРК, виг. 1. Звуконаслідування, що означає уривчастий глухий звук від польоту чого-небудь. 2. розм. Уживається як присудок за знач. фи́ркнути¹. Словник української мови в 11 томах