1. Великий тлумачний словник сучасної мови

флективний

флекти́вний

-а, -е, лінгв.

Стос. до флексії, який утворює форми за допомогою флексії.

Флективні мови — один з основних типів мов світу (за морфологічною класифікацією), до якого належать мови, в яких граматичні форми утворюються за допомогою флексій.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. флективний — флекти́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. флективний — [флеиктиўнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. флективний — ФЛЕКТИ́ВНИЙ, а, е, лінгв. Стос. до флексії, який утворює форми за допомогою флексії. У повноголосних трискладових іменниках, що мають флективне наголошення у формі родового відмінка однини, в називному- знахідному множини наголос переходить на перший склад (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. флективний — флекти́вний той, що стосується флексії, утворює форми додаванням флексії, ф-і мови – один з основних типів мов світу за морфологічною класифікацією; відзначаються наявністю флексії. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. флективний — ФЛЕКТИ́ВНИЙ, а, е, лінгв. Стос. до флексії, який утворює форми за допомогою флексії. ▲ Флекти́вні мо́ви — один з основних типів мов світу (за морфологічною класифікацією), до якого належать мови, у яких граматичні форми утворюються за допомогою флексії. Словник української мови в 11 томах