флективний
флекти́вний
[флеиктиўнией]
м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- флективний — флекти́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- флективний — ФЛЕКТИ́ВНИЙ, а, е, лінгв. Стос. до флексії, який утворює форми за допомогою флексії. У повноголосних трискладових іменниках, що мають флективне наголошення у формі родового відмінка однини, в називному- знахідному множини наголос переходить на перший склад (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- флективний — -а, -е, лінгв. Стос. до флексії, який утворює форми за допомогою флексії. Флективні мови — один з основних типів мов світу (за морфологічною класифікацією), до якого належать мови, в яких граматичні форми утворюються за допомогою флексій. Великий тлумачний словник сучасної мови
- флективний — флекти́вний той, що стосується флексії, утворює форми додаванням флексії, ф-і мови – один з основних типів мов світу за морфологічною класифікацією; відзначаються наявністю флексії. Словник іншомовних слів Мельничука
- флективний — ФЛЕКТИ́ВНИЙ, а, е, лінгв. Стос. до флексії, який утворює форми за допомогою флексії. ▲ Флекти́вні мо́ви — один з основних типів мов світу (за морфологічною класифікацією), до якого належать мови, у яких граматичні форми утворюються за допомогою флексії. Словник української мови в 11 томах