формант

форма́нт

-а, ч., лінгв.

Частина слова, що змінює лексичне й граматичне значення кореня або основи; служить для словотвору і словозміни; афікс.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. формант — форма́нт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. формант — ФОРМАНТ – ФОРМАНТА Формант, -а. Частина слова, яка служить для словотворення й словозміни; афікс. Форманта. 1. Призвук, який надає звучанню певного тембру. 2. Те саме, що формант. Літературне слововживання
  3. формант — [формант] -нта, м. (на) -н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў Орфоепічний словник української мови
  4. формант — ФОРМА́НТ, а, ч., лінгв. Частина слова, що змінює лексичне й граматичне значення кореня або основи; служить для словотвору і словозміни; афікс. Словник української мови у 20 томах
  5. формант — форма́нт [від лат. formans (formantis) – створюючий, формуючий] те саме, що й афікс. Див. також морфема. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. формант — ФОРМА́НТ, а, ч., лінгв. Частина слова, що змінює лексичне й граматичне значення кореня або основи; служить для словотвору і словозміни; афікс. Словник української мови в 11 томах