фосфоресценція
фосфоресце́нція
-ї, ж., фіз.
Люмінесценція, яка продовжується після зупинки дії збуджуючого фактора.
|| Свічення органів деяких глибоководних тварин.
|| Свічення, що викликається звичайно світними бактеріями.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фосфоресценція — фосфоресце́нція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- фосфоресценція — ФОСФОРЕСЦЕ́НЦІЯ, ї, ж., фіз. Один із видів люмінесценції – свічення деяких речовин протягом тривалого часу після припинення дії на них якогось світла, рентгенівського проміння тощо; // Свічення органів деяких глибоководних тварин. Словник української мови у 20 томах
- фосфоресценція — фосфоресце́нція (від грец. φωσφόρος – світлоносний та лат. escentia – суфікс, що означає слабку дію) свічення (від 103 сек. до кількох годин) деяких речовин (напр., сірчистих сполук цинку, барію, стронцію) після припинення освітлювання їх; один з різновидів люмінесценції. Див. також флуоресценція. Словник іншомовних слів Мельничука
- фосфоресценція — Свічення речовин, викликане світловим опроміненням, зникає, зазвичай, через відносно тривалий час (від кількох мкс до кількох год.) після закінчення збурення; вид фотолюмінесценції. Універсальний словник-енциклопедія
- фосфоресценція — Фосфоресце́нція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- фосфоресценція — ФОСФОРЕСЦЕ́НЦІЯ, ї, ж., фіз. Один із двох видів люмінесценції — свічення деяких речовин протягом тривалого часу після припинення дії на них якогось світла, рентгенівського проміння тощо; // Свічення органів деяких глибоководних тварин. Словник української мови в 11 томах