1. Словник іншомовних слів Мельничука

фосфоресценція

фосфоресце́нція

(від грец. φωσφόρος – світлоносний та лат. escentia – суфікс, що означає слабку дію)

свічення (від 103 сек. до кількох годин) деяких речовин (напр., сірчистих сполук цинку, барію, стронцію) після припинення освітлювання їх; один з різновидів люмінесценції. Див. також флуоресценція.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фосфоресценція — фосфоресце́нція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. фосфоресценція — ФОСФОРЕСЦЕ́НЦІЯ, ї, ж., фіз. Один із видів люмінесценції – свічення деяких речовин протягом тривалого часу після припинення дії на них якогось світла, рентгенівського проміння тощо; // Свічення органів деяких глибоководних тварин. Словник української мови у 20 томах
  3. фосфоресценція — -ї, ж., фіз. Люмінесценція, яка продовжується після зупинки дії збуджуючого фактора. || Свічення органів деяких глибоководних тварин. || Свічення, що викликається звичайно світними бактеріями. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. фосфоресценція — Свічення речовин, викликане світловим опроміненням, зникає, зазвичай, через відносно тривалий час (від кількох мкс до кількох год.) після закінчення збурення; вид фотолюмінесценції. Універсальний словник-енциклопедія
  5. фосфоресценція — Фосфоресце́нція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. фосфоресценція — ФОСФОРЕСЦЕ́НЦІЯ, ї, ж., фіз. Один із двох видів люмінесценції — свічення деяких речовин протягом тривалого часу після припинення дії на них якогось світла, рентгенівського проміння тощо; // Свічення органів деяких глибоководних тварин. Словник української мови в 11 томах