фракійці
фракі́йці
-ів, мн. (одн. фракієць, -ійця, ч.; фракійка, -и, ж.).
Група племен, що населяли Фракію.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фракійці — ФРАКІ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. фракі́єць, і́йця, ч.; фракі́йка, и, ж.). Група племен, що населяли Фракію. Походження назви “Кілія” народні перекази пов'язують з Олександром Македонським, який у 334 році до н. Словник української мови у 20 томах
- фракійці — Індоєвроп. племена, з II тис. до н.е. населяли територію Фракії, а приблизно з 1200 до н.е. також частину Малої Азії; ф. провадили війни, займалися землеробством, скотарством (особливо конярством); під впливом грец. колоній еллінізувалися, на поч. н.е. Універсальний словник-енциклопедія
- фракійці — ФРАКІ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. фракі́єць, і́йця, ч.; фракі́йка, и, ж.). Група племен, що населяли Фракію. Походження назви «Кілія» народні перекази пов’язують з Олександром Македонським, який у 334 році до н. Словник української мови в 11 томах