фундук

фунду́к

-а, ч.

1》 Кущова або деревна рослина роду ліщини, що росте на півдні; ломбардська ліщина.

2》 Їстівний плід такої рослини; горіх.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фундук — фунду́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. фундук — ФУНДУ́К, а́, ч. 1. Кущова або деревна рослина роду ліщини, що росте на півдні. Як лісогосподарська порода, фундук має велике народногосподарське значення. Його плоди споживають у свіжому та підсмаженому вигляді (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. фундук — фунду́к (тур. findik) вид кущових або деревних рослин роду ліщина. Поширені на Балканському півострові і в Малій Азії. В СРСР культивують. Плоди споживають свіжими та підсмаженими. Інша назва – ліщина ломбардська. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. фундук — ФУНДУ́К, а́, ч. (Corylus тахіта). 1. Кущова або деревна рослина роду ліщини, що росте на півдні. Як лісогосподарська порода, фундук має велике народногосподарське значення. Його плоди споживаються у свіжому та підсмаженому вигляді (Хлібороб Укр. Словник української мови в 11 томах