фур

фурр, фуррр, виг.

1》 Звуконаслідування, що означає звук, який перев. супроводжує політ птахів.

2》 Уживається як присудок за знач. фуркнути.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фур — фур вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. фур — ФУР¹, ФУРР, ФУРРР, виг. 1. Звуконаслідування, що означає звук, який перев. супроводжує політ птахів. Раптом – фуррр!.. Перепелиця пурхнула перед самою Харитею (М. Коцюбинський). 2. Уживається як присудок за знач. фу́ркнути. * Образно. Дні летіли. Словник української мови у 20 томах
  3. фур — ФУР, ФУРР, ФУРРР, виг. 1. Звуконаслідування, що означає звук, який перев. супроводжує політ птахів. Раптом — фуррр!.. Перепелиця пурхнула перед самою Харитею (Коцюб., І, 1955, 18). 2. Уживається як присудок за знач. фу́ркнути. *Образно. Дні летіли. Словник української мови в 11 томах