фюїть
фюї́ть
виг.
Звуконаслідування, що вживається на означення пташиного свисту.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фюїть — фюї́ть вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- фюїть — ФЮЇ́ТЬ, виг. Звуконаслідування, що вживається на означення пташиного свисту. Сидить на суку нерухомо попеляста куцохвоста пташка, завбільшки з горобця, і на все горло свистить: фюїть... фюїть... (з газ.). Словник української мови у 20 томах
- фюїть — ФЮЇ́ТЬ, виг. Звуконаслідування, що вживається на означення пташиного свисту. Сидить на суку нерухомо попеляста куцохвоста пташка, завбільшки з горобця, і на все горло свистить: фюїть… фюїть… (Веч. Київ, 4.IV 1957, 4). Словник української мови в 11 томах