фігаро

фігаро́

невідм.

1》 перен. Спритна, дотепна, енергійна, винахідлива людина (від імені літературного героя французького письменника П.-О. Бомарше (1732-1799).

2》 с. Коротка вільного покрою жіноча кофта, яку одягають на плаття чи блузку.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фігаро — фігаро́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. фігаро — ФІГАРО́, невідм., с. 1. Персонаж комедії П.О. Бомарше “Сефільський цирульник”, що втілював у собі оптимізм. Якось, наслухавшись казенних люб'язностей та дотепів, нависмикуваних з “Фігаор” та всяких французьких книжечок... Словник української мови у 20 томах
  3. фігаро — фігаро́ (франц. Figaro) 1. Герой комедій П.-О. Бомарше («Севільський цирульник», «Весілля Фігаро»), що втілював у собі оптимізм «третього стану» в боротьбі з віджилою феодальною знаттю. 2. Переносно – спритна, дотепна, енергійна, винахідлива людина. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. фігаро — ФІГАРО́, невідм., с. Коротка вільного покрою жіноча кофта, яку одягають на плаття або блузку. Словник української мови в 11 томах