фігель

фі́гель

-гля, ч.

1》 заст. Завиток (архітектурна оздоба); розчерк (на письмі).

2》 перев. мн., перен., розм. Витівки, штуки, трюки.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фігель — фі́гель іменник чоловічого роду завиток Орфографічний словник української мови
  2. фігель — Завиток, закрутка, кучерик Словник застарілих та маловживаних слів
  3. фігель — ВИ́ТІВКА (вчинок, дія, вигадка, що виходить за межі звичайних норм), ВИ́БРИК, ВИ́ХВАТКА, КО́НИК рідше, НО́МЕР розм., ФО́КУС розм., ШТУ́КА розм., ШТУ́ЧКА розм., КА́ВЕРЗА розм., ТРЮК розм., ФІ́ГЛІ мн. (ФІ́ГЕЛЬ рідко) розм., ФІ́ГЛІ-МІ́ГЛІ розм. Словник синонімів української мови
  4. фігель — Фі́гель, -гля; фі́глі, -глів (Укр. Пр.) і фі́ґель, -ґля; фі́ґлі, -ґлів (польське figiel) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. фігель — ФІ́ГЕЛЬ, гля, ч. 1. заст. Завиток (архітектурна оздоба); розчерк (на письмі). 2. перев. мн., перен., розм. Витівки, штуки, трюки. [Старостина:] Ми знаємо давно, що граф на жарти і на фіглі здатний, і нас нічим він не здивує (К. Словник української мови в 11 томах