фіглювати
фіглюва́ти
-юю, -юєш, недок.
1》 перех., заст. Оздоблювати різними завитками що-небудь. Фіглювати стелю.
2》 неперех., перен., розм. Вдаватися до різних витівок, пустощів, робити різні штуки, трюки, виверти, щоб насмішити чи обдурити кого-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фіглювати — Робити фіглі <�штуки>, викидати коники: П. ВИКРУЧУВАТИСЯ. Словник синонімів Караванського
- фіглювати — див. жартувати Словник синонімів Вусика
- фіглювати — ФІГЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. 1. що, заст. Оздоблювати різними завитками що-небудь. Фіглювати стелю. 2. перен., розм. Вдаватися до різних витівок, пустощів, робити різні штуки, трюки, виверти, щоб насмішити або обдурити кого-небудь. Словник української мови у 20 томах
- фіглювати — Фіглюва́ти і фіґлюва́ти, -лю́ю, -лю́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- фіглювати — ФІГЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. 1. перех., заст. Оздоблювати різними завитками що-небудь. Фіглювати стелю. 2. неперех., перен., розм. Вдаватися до різних витівок, пустощів, робити різні штуки, трюки, виверти, щоб насмішити або обдурити кого-небудь. Словник української мови в 11 томах