фіглювати

фіглюва́ти

-юю, -юєш, недок.

1》 перех., заст. Оздоблювати різними завитками що-небудь. Фіглювати стелю.

2》 неперех., перен., розм. Вдаватися до різних витівок, пустощів, робити різні штуки, трюки, виверти, щоб насмішити чи обдурити кого-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фіглювати — Робити фіглі <�штуки>, викидати коники: П. ВИКРУЧУВАТИСЯ. Словник синонімів Караванського
  2. фіглювати — див. жартувати Словник синонімів Вусика
  3. фіглювати — ФІГЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. 1. що, заст. Оздоблювати різними завитками що-небудь. Фіглювати стелю. 2. перен., розм. Вдаватися до різних витівок, пустощів, робити різні штуки, трюки, виверти, щоб насмішити або обдурити кого-небудь. Словник української мови у 20 томах
  4. фіглювати — Фіглюва́ти і фіґлюва́ти, -лю́ю, -лю́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. фіглювати — ФІГЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. 1. перех., заст. Оздоблювати різними завитками що-небудь. Фіглювати стелю. 2. неперех., перен., розм. Вдаватися до різних витівок, пустощів, робити різні штуки, трюки, виверти, щоб насмішити або обдурити кого-небудь. Словник української мови в 11 томах